football jerseys wholesale | Authentic Jerseys Wholesale | sports jerseys wholesale | football jerseys wholesale | throwback nba jerseys | Wholesale Soccer jerseys | chinese wholesale jerseys | Cheap Jerseys | Cheap NFL Jerseys

bccadmin bccadmin

Модернізація лісового розсадництва в Україні

Шановні колеги, шановні учасники громадської ради!

У своїй доповіді хотів би торкнутися теми, котра, як мені здалося, мало стосується теми нашої з Вами тут роботи.

Поговоримо про лісовідтворення та лісорозведення, а конкретніше про вирощування садивного матеріалу у лісових розсадниках.

Приблизно за два-три роки до того, як ліс стане сировиною, товаром і предметом Ваших суперечок, починається робота над його відтворенням. Лісівники затовляють насіннєвий матеріал, готують площі під посів, вирощують сіянці.

Протягом двох сторіч, як існує штучне лісовідтворення та лісорозведення в Україні, алгоритм та технології не змінювалися. Посіяли, через рік-два викопали, під меч Колєсова посадили. Всьо. Далі догляд, доповнення.

Досить тривалий час вважалося, що це найоптимальніший і найдешевший варіант. Але починаючи з другої половини минулого сторіччя європейські лісівники спробували і переконалися, що класичне лісовідтворення садивним матеріалом із відкритою кореневою системою не є єдино економічно доцільним способом. Не кажучи вже про екологічність, природність, лісівничу ефективність цієї технології.

Почалася ера лісовідтворення садивним матеріалом із закритою кореневою системою. Протягом півсотні років було випробувано десятки різних технологій – перші ліси вже стали сировиною, ресурсом. І як результат в Європі перемогло касетне вирощування сіянців.

Головними перевагами ЗКС-технологій є майже стовідсоткова приживлюваність та розширені терміни створення лісових культур.

В Україні також почали експериментувати. Першим спробам уже майже двадцять років – спочатку добровільно-примусово деякі лісгоспи придбали пінополістирольні блоки. Декілька років пішло на те, щоб на досвіді переконатися у незручності та неефективності цієї технології.

І нарешті настав час задуматися про глобальну модернізацію. Для цього є ідейні лісівники. Довго можна було б розповідати як важко їм було переконувати та організовувати колег, але в решті-решт перша автоматизована лінії запрацювала у Брюховичах (Львівське обласне управління), у Славуті (Хмельницьке обласне управління) та у Скала-Подільському лісництві (Тернопільське обласне управління).

Паралельно з цим, уже в багатьох лісгоспах змонтували обладнання для вилучення та холодильники для зберігання лісового насіння.

Цим пощастило.

Але ж ще є регіони, котрі також хотіли, досліджували це питання, приймали делегації з Швеції, самі відвідували розсадницькі комплекси своїх більш успішних українських колег, їздили в Литву, Білорусь, Польшу, Швецію. Облизувались… Але через брак коштів та відсутність підтримки з боку держави поки що не можуть собі дозволити переходити на європейські стандарти лісовідтворення.

Особисто я організовував згадані зустрічі для лісівників Житомирщини, Рівненщини, Вінницької області, Волині, для Лиманського лісгоспу (Донеччина), Івано-Франківська область – Вигодське ЛГ та Івано-Франківський ЛСНЦ.

Із усіх згаданих лише по Донецькій області є позитивний зсув – зараз розробляється проектна документація і знайдено фінансування. Розсадник у Лиманському лісгоспі має забезпечити садивним матеріалом із ЗКС чотири області: Донецьку, Луганську, Дніпропетровську та частково Харківську. Земельний фонд лише Донбасу для лісовідтворення – 20 тис.га.

Так до чого це я все… На зустрічі 14 січня були озвучені плани збільшити лісистість до 20%. Ніби то всього 4%, але в абсолютних цифрах це виглядає дещо інакше, не так все просто.

Порахуємо, перевіримо.

Для початку звіримо вихідні дані, узгодимо загальновідомі показники.

Площа України – 60 мільйонів гектарів.

Один гектар не є еквівалентом квадратному кілометру. Це важливо! В квадратному кілометрі – 100 гектарів.

Поточна лісистість України – приблизно 16%.

Розораність території – 54-56%, найбільша в світі, до речі, а загальна площа сільськогосподарських угідь – 42 мільйони га., що складає 70% території. Тобто для маневру у нас залишається 14% до яких входять місця, де мешкає населення, дороги, водойми, болота, полігони утилізації побутових відходів тощо.

Це я веду до того, що зростання лісистості може відбуватися в основному лише за рахунок СГ угідь, але більшість із них вже або розпайовані, знаходяться в приватній власності, або досить скоро стануть такими. Сподіватимемось, що господарями будуть наші співвітчизники. Сподіватимемось…

І зробити так, щоб розорювати самосійні ліси було невигідно, а навпаки – власники заліснених паїв отримували відшкодування від того, що земля не експлуатується за призначенням. В європейських країнах існує така практика, звісно не без зловживань в пострадянських республіках Прибалтики.

Ще хотів навести трохи розрахунків стосовно вартості

Створення лісових культур на площі 1 га. коштує приблизно 10 тис.грн. До того, як гектар лісових культур стане лісом – інвестиції складуть до 50 тис. гривень. Це якщо ЛК створені за «класичними» технологіями сіянцями із відкритою кореневою системою. Якщо ж ЗКС – то значно дешевше, особливо відчутними будуть заощадження в південних та східних регіонах. Звертаю на це увагу.

Добре.

4% від 60 млн.га. – це 2.4 млн.га. Вартість їх заліснення – 120 мільярдів гривень (2.4х50). Це лише прямих витрат. А ще ж пам’ятаємо про відшкодування теперішнім власникам сільськогосподарських угідь.

Можна виділити хоча б півмільярда, щоб створити підґрунтя таким масштабним проектам заліснення? 500 млн. – це п’ять сучасних лісорозсадницьких комплекси європейського рівня. Таких як у Львові. Котрі зможуть забезпечити якісним садивним матеріалом декілька областей. Центр, Північ, Північний схід, Схід та Південь.

Проект рішення

Громадська рада заслухала доповідь і прийняла рішення рекомендувати

  1. Ввести відшкодування власникам приватних лісів.

Щоб приготувати суміш для вирощування сіянців потрібно мати:

1) верховий торф зі ступенем розкладання до 15%, 0-10 мм. (кислотність залежить від виду);

2) агроперліт з розмірами часточок 1-5 мм.;

3) два види добрив пролонгованої дії тривалістю 3-4 та 5-6 місяців.

Спочатку змішують торф та агроперліт у таких пропорціях 85% торфу, 15% агроперліту.

Для забезпечення сіянців поживними речовинами на кожен літр субстрату додають 3 грами добрив: суміш з 25% добрив тривалістю 3-4 місяці та 75% частини добрив тривалістю вивільнення поживних речовин 5-6 місяців. На кожні на 10 м.куб. субстрату потрібно всього 7.5 кг. добрив 3-4 міс. та 22.5 кг. добрив 5-6 міс.

Добрива змішують між собою, після чого цю суміш добрив змішують з сумішшю торфосубстрату.

Після змішування усіх цих компонентів (торфосубстрат, агроперліт, добрива 3-4 місяці та добрива 5-6 місяців) додають воду, доводячи вологість суміші до 60%.

І в решті-решт заповнюють касети субстратом, висівають насіння.

Norway has committed to a zero deforestation supply chain. У ряді  ЗМІ в останні дні були опубліковані новини про те, що нібито Норвегія стала першою в світі країною, що відмовилася від вирубки лісів (або заборонила вирубку лісу). Оскільки ця тема викликала досить серйозний інтерес, довелося розібратися, звідки ці “новини” взялися і що сталося насправді. Порівняння заголовків дозволяє зрозуміти, що мова в новинах йде про зовсім різні речі: в україномовних – про заборону на вирубку лісу, в англомовних – про заборону на знеліснення Вирубка лісу і знеліснення – це принципово різні поняття, читати далі…

У ряді  ЗМІ в останні дні були опубліковані новини про те, що нібито Норвегія стала першою в світі країною, що відмовилася від вирубки лісів (або заборонила вирубку лісу). Оскільки ця тема викликала досить серйозний інтерес, довелося розібратися, звідки ці “новини” взялися і що сталося насправді.

Ось приклади  новин про відмову від вирубки лісів:

Норвегія вирішила повністю відмовитися від вирубки лісів

Норвегія заборонить вирубку лісів

А ось першоджерела англійською:

Norway becomes first country in the world to commit to zero deforestation

Norwegian state commits to zero deforestation

Навіть порівняння заголовків дозволяє зрозуміти, що мова в новинах йде про зовсім різні речі: в україномовних – про заборону на вирубку лісу, в англомовних – про заборону на збезлісення (прихильність до політики “нульового знеліснення”). Вирубка лісу і знеліснення – це принципово різні поняття.

Вирубка може бути як технологічним елементом розчищення лісу під якісь нелісові потреби (тоді вирубаний ліс зникає назовсім), а може бути частиною продуктивного лісового господарства – одним з елементів циклу посадки, вирощування лісових насаджень і рубки їх з метою заготівлі деревини (тоді лісовий покрив зникає лише на певний час);

Знеліснення – це процес незворотного скорочення площ, зайнятих лісами, в результаті перетворення цих лісів в сільськогосподарські угіддя або забудовані території, найбільш характерний для тропічних країн.

Вирубка лісу – це зовсім не обов’язково щось негативне і шкідливе: при правильній організації лісового господарства ліс (і зростаюча в ньому деревина) являє собою поновлюваний природний ресурс, використання якого значно менше впливає на біосферу і клімат Землі, ніж використання продуктів-замінників, що виготовляються з невідновлюваних ресурсів (пластика, металу, бетону). На жаль, в масштабах Землі правильне лісове господарство – це поки скоріше виняток, ніж загальна практика; але правильним його можна зробити шляхом грамотного правового регулювання, ефективного громадського контролю та підвищення кваліфікації працівників, а не шляхом тотальної заборони.

Знеліснення – це обов’язково негативний процес, оскільки він практично незворотній, і його негативні наслідки для біорізноманіття та клімату Землі навіть теоретично неможливо звести до нуля. В якійсь мірі знеліснення є результатом зростаючого населення, але в ще більшій – наслідком нерегульованого розвитку сільського господарства, божевільної глобалізації та використання найдешевших підходів і технологій, якого при дбайливому поводженні з планетою цілком можна було б уникнути.

Плутати ці дії не слід, оскільки вони з будь-якої точки зору (природоохоронної, соціальної, економічної) вимагають принципово різного підходу: вирубку треба робити більш цивілізованою, щоб вона завжди була тільки елементом правильного лісового господарства – а із знеліснення, особливо в дощових тропічних лісах, необхідно боротися всіма можливими способами до його повного викорінення.

Norway has committed to a zero deforestation supply chain.

Здавалося б, немає нічого нового у вирощуванні садивного матеріалу у касетах чи контейнерах, але, як показала практика, не вдається без пошкодження перемістити сіянці з ЗКС з розсадника на десятки кілометрів по гірським дорогам, після чого вручну донести до місць створення лісових культур. У ДП «Вигодське лісове господарство» цю проблему вирішили шляхом удосконалення технології вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою. Читати далі…

Фоторепортаж із розсадника Шевченківського лісництва ДП “Вигодське лісове господарство”

Дві основні відмінності створення ЛК на схилах гір полягають у бідності ґрунтових умов та обмеженнях логістики. Беручи до уваги особливості ґрунтового покриву на схилах гір, коли під тонким шаром родючого ґрунту відразу йде суміш глини та каміння, місцеві лісівники можуть забезпечити прийнятну приживлюваність лише завдяки використання садивного матеріалу з закритою кореневою системою – рослинам хоча б для старту на «лісокультурних площах» потрібно створити сприятливі умови. Це можна забезпечити лише переміщенням рослин з розсадників у гори з кореневою системою охопленою певним об’ємом родючого ґрунту. Здавалося б, немає нічого нового у вирощуванні садивного матеріалу у касетах чи контейнерах, але, як показала практика, не вдається без пошкодження перемістити сіянці з ЗКС з розсадника на десятки кілометрів по гірським дорогам, після чого вручну донести до місць створення лісових культур.

У ДП «Вигодське лісове господарство» цю проблему вирішили шляхом удосконалення технології вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою. За один вегетаційний сезон, чи навіть за 2-3 місяці до створення лісових культур сіянці пересаджуються у мішечки з агроволокна. Таким чином отримуємо комбіновану технологію виробництва садивного матеріалу із поліпшеною кореневою системою.

На першому етапі сіянці вирощуються двома класичними способами:

  • у відкритому ґрунті в коробах
  • в пінополістирольних блоках (у теплицях)

Наступного року (для буку та модрини) або через один рік (для ялини та ялиці) навесні садивний матеріал викопується або виймається з EPS-блоків і пікірується до наповнених збагачених торфосубстратом мішечків з агроволокна 19 г/м2. Об’єм таких мішечків становить не менше 500 мл., тобто окрім усіх плюсів закритої кореневої системи саджанці отримують додатково запас міцності у вигляді поживного грунту, що є значною перевагою на початку їх зростання на лісокультурних площах в складних гірських умовах.

Під час пересадки садивний матеріал сортується на той, що буде висаджений найближчим часом, і той, котрий ще буде дорощуватися до стандартних розмірів. Саджанці із кореневою системою у мішечках переміщаються на відкриті майданчики – розставляються в коробах, де забезпечено полив.

Окрім комбінованого способу виробництва садивного матеріалу, застосовується також одноетапна технологія (без пікірування та пересадки) – насіння дерев висівається відразу в мішечки наповнені торфосумішшю. Цей спосіб прийнятний для швидкоростучих видів.

Рекомендації щодо поліпшення даної технології

Для оптимального використання площі теплиць можна застосовувати касети з меншим розміром луночок. Спеціально спроектовані для таких цілей касети HIKO V-50 застосовуються у технологіях (в тому числі і у Львівському ЛСНЦ), котрі передбачають двоетапне вирощування садивного матеріалу – або з дорощуванням у відкритому грунті, або з пікіровкою у касети з більшим об’ємом луночок.

Застосування таких касет, окрім економії площі теплиці (881 рослин на м2), завдяки наявності бокових щілин запобігає закручуванню кореневої системи та стимулює утворення додаткових коренів.

Також досвід вирощування садивного матеріалу у сучасних лісових розсадниках демонструє переваги використання 100% верхового торфу з додаванням добрив пролонгованої дії (3 кг./м3) та перліту (частка у торфосуміші 15%).


Краще один раз побачити

Масштаби вирощування садивного матеріалу вражають


Сіянці ялиці 1 рік


Однорічні сіянці ялиці крупним планом


Сіянці ялиці – 2 роки


Саджанці ялиці з ЗКС у мішечках з агроволокна


Сіянці модрини у відкритому грунті


Викопка сіянців модрини на зберігання та для пересадки у мішечки


Зберігання сіянців модрини у холодильнику


Саджанці модрини у мішечках


Зберігання сіянців смереки у прикопаних пучечках


Сіянці сосни в EPS-касетах


Смерека на дорощуванні


Проростає бук


Перші паростки


Стелажі в теплицях


Наповнені торфосумішшю мічшечки


Уже видно перші паростки бука


Розташування засіяних ємкостей на стелажах


Посіви бука лісового


Тут тепле повітря з верхніх шарів теплиці всмоктується, щоб опуститися в нижню частину


А звідси нагнітається тепле повітря


Виробництво мішечків з агроволокна


Цього тижня забираємо з виробництва поліетиленові пакети для дорощування та реалізації саджанців. В наявності буде той же самий асортимент, що й попередні 2 роки: одно-, дволітрові (двох розмірів), а також пакети на 4, 7 та 10 літрів. Із новенького – приймаємо замовлення на виробництво поліетиленового рукава шириною 6-7 сантиметрів для вирощування сіянців у циліндрах діаметром 40-45 мм. Читати далі …

Цього тижня забираємо з виробництва поліетиленові пакети для дорощування та реалізації саджанців. В наявності буде той же самий асортимент, що й попередні 2 роки: одно-, дволітрові (двох розмірів), а також пакети на 4, 7 та 10 літрів. Із новенького – приймаємо замовлення на виробництво поліетиленового рукава шириною 6-7 сантиметрів для вирощування сіянців у циліндрах діаметром 40-45 мм.

Ціни:

Пакет для саджанців 1 л. d=10  h=15 cm 0.33
Пакет для саджанців 2 л. d=10  h=30 cm 0.51
Пакет для саджанців 2 л. d=12  h=20 cm 0.57
Пакет для саджанців 4 л. d=15  h=25 cm 0.99
Пакет для саджанців 7 л. d=19  h=27 cm 1.26
Пакет для саджанців 10 л. d=25  h=30 cm 1.98

В культурі граб звичайний розмножується живцями, відводками, але найчастіше насінням, яке стратифікують в два етапи: протягом 15-60 днів при температурі 20 °С і протягом 90-120 днів при температурі 1-10 °С. Висівати насіння слід восени відразу після збору. При весняному посіві необхідна двоетапна стратифікація: I – при 20 °С протягом 0,5-2 місяці, II – при 1-10 °С (оптимум 5 °) протягом 3-4 місяців. Читати далі…

Граб звичайний (Carpinus Betulus L.) – листопадне дерево до 20-25 м висотою, діаметром до 60-70 см. Стовбур ребристий. Кора гладка, світло-сіра, слаботріщінувата. Крона циліндрична. Пагони бурі, голі, тонкі, довгі. Бруньки вузькі, гострі. Листки овальні, довжиною до 10-15 см, верхівка загострена, основа округла, темно-зелені, щільні, голі. Квітки одностатеві, чоловічі в циліндричних, червонуватих сережках, довжиною до 14 см, жіночі в колосках. Плоди – горішки, яйцеподібні, довжиною до 10 мм, зеленуваті, приплюснуті, однонасінні, у пухких супліддях, листкова обгортка трилопатева. Тіньовитривалий, повільнорослий, вибагливий до родючості ґрунту. Посухостійкий, але в особливо жаркий період рекомендується рясний полив рослини. Переносить міські умови. Морозостійкий. Природно росте в Європі, крім Скандинавії і Іспанії, на Балканах, Кавказі, в Малій Азії, в Україні – на схід до Полтави, рідко в Криму.




В культурі граб звичайний розмножується живцями, відводками, але найчастіше насінням, яке стратифікують в два етапи: протягом 15-60 днів при температурі 20 °С і протягом 90-120 днів при температурі 1-10 °С. Висівати насіння слід восени відразу після збору. При весняному посіві необхідна двоетапна стратифікація: I – при 20 °С протягом 0,5-2 місяці, II – при 1-10 °С (оптимум 5 °) протягом 3-4 місяців. При появі перших проростків насіння переносять на пророщування при 20 °С або висівають. Зберігати насіння необхідно в щільно закупорених ємностях, целофанових або паперових пакетах в холодильнику або сухому неопалюваному приміщенні з вологістю 9 – 19% при 3 °С. При цьому насіння зберігає схожість 2-3 роки. Лабораторна схожість 69,6%. Глибина посіву 2-3 см.

Сьогодні деревина граба служить для виготовлення рояльних клавіш, більярдних київ, обробних дощок, грабель, лопат, музичних інструментів, підлогового покриття, паркету, різних видів верстатів та інших предметів. Меблі з граба славляться своєю міцністю і довговічністю. Однак, деревина цієї рослини досить «примхлива», сприйнятлива до вологи, погано піддається обробці ріжучими інструментами і поліруванню. Легка в фарбуванні і морінні. Без спеціальної обробки схильна до гниття.

Декоративна форма крони дозволяє використовувати його в групових і одиночних посадках, для створення живоплотів. Завдяки повільному зростанню граба, його крона довго не втрачає штучно створену форму.