football jerseys wholesale | Authentic Jerseys Wholesale | sports jerseys wholesale | football jerseys wholesale | throwback nba jerseys | Wholesale Soccer jerseys | chinese wholesale jerseys | Cheap Jerseys | Cheap NFL Jerseys

ДОПИСИ

Основою технології вирощування сіянців із закритою кореневою системою є підтримання температури, вологості субстрату і мінерального живлення рослин на оптимальному рівні. При вирощуванні сіянців в теплицях і дорощуванні на полігонах необхідно постійно контролювати основні технологічні показники і враховувати проведені заходи. Читати далі …

 

Ще донедавна кожне лісове господарство Литви мало власний розсадник з обсягами виробництва розрахованими на потреби лісовідновлення саме цього господарства. Переорієнтувавшись на європейські стандарти, литовські лісівники були змушені відмовитись від такої практики. Натомість на базі найпрогресивніших господарств було створено кілька величезних лісових розсадники, котрі забезпечують садивним матеріалом себе, інші сусідні господарства та вирощують саджанці на експорт.  Читати далі…

За приживлюваність 80% дерев встановлювалася премія 100 карбованців за кожен гектар лісопосадок, а за 85-відсотковий успіх – 150 карбованців. При збереженні посадок другого і третього років на 80% вводилася додаткова премія 75 карбованців за кожен гектар. На роботах в розплідниках при перевиконанні плану по вирощуванню саджанців дозволялося видавати премії в розмірі 50% від вартості позапланової продукції.   Читати далі…

Ми всі сподіваємось, що в решті-решт лісове господарство України вирветься з під низки нападів від уряду та матиме змогу розвиватися для забезпечення ефективного лісівництва. І коли настануть кращі часи, от саме тоді лісгоспи зможуть дозволити собі застосовувати новітні технології вирощування і висадки сіянців лісових культур.

Made in Sweden

Відео

Садильні труби ТМ “Pottiputki” – найефективніший інструмент для ручної посадки сіянців з закритою кореневою системою. Вони дозволяють працювати в ергономічно правильному положенні і відрізняються високою продуктивністю, що робить методпосадки швидким і комфортним. BCC також розробляє зручні системи для перенесення посадкового матеріалу тієї ж торгової марки.

На даний момент в Україні є в наявності труби діаметром 50, 55 та 63 мм. для висадки сіянців з різним розміром кореневої системи.

Оригінальні садильні труби мають ряд переваг перед копіями: зміцнена конструкція ручок, пружини на ручках, зазубринки на педалі, довша лопатка для глибшої посадки тощо.

Як користуватися цим обладнанням дивіться на відео.

 

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИРОЩУВАННЯ СІЯНЦІВ ХВОЙНИХ ВИДІВ ДЕРЕВ ІЗ ЗАКРИТОЮ КОРЕНЕВОЮ СИСТЕМОЮ

Технологічний процес вирощування сіянців із закритою кореневою системою складається з наступних операцій:

– приготування субстрату;

– заповнення касет;

– посів насіння;

– вирощування в теплиці;

– дорощування на відкритому полігоні;

– зберігання садивного матеріалу.

Оптимальним часом посіву насіння першої ротації є досягнення плюсових нічних і денних температур в теплиці, що перевищують + 8-10 °С. Посів насіння другої ротації слід проводити не раніше ніж через місяць після появи сходів першої ротації.

Після посіву касети розміщуються в теплицях на підставках висотою не менше 15 см для забезпечення «повітряного підрізування» коренів і вентиляції нижніх частин касет. Конструкція підставок повинна забезпечувати вентиляцію як в поздовжньому, так і в поперечному напрямку. При використанні опорних дерев’яних брусків, розташованих паралельно стінок теплиці, через кожні 3 м доцільно залишати просвіти шириною не менше 5 см для забезпечення поперечної вентиляції.

Касети, розташовані в торцях теплиць і уздовж проходів, слід захищати від надмірного висихання водонепроникним матеріалом.

Винесення на поля дорощування здійснюється при досягненні садивним матеріалом цільової висоти або з серпня. За багаторотаційної схеми вирощування – не раніше, ніж через місяць після появи сходів з початком розвитку справжньої хвої.

З метою збереження висіяного насіння і сходів від  птахів доцільно вентиляційні вікна і двері теплиць захистити сіткою.

Допускається проводити пікіровку сходів в порожні комірки.

Основою технології вирощування сіянців з закритою кореневою системою є підтримання температури, вологості субстрату і мінерального живлення рослин на оптимальному рівні.

При вирощуванні сіянців в теплицях і дорощуванні на полігонах необхідно постійно контролювати основні технологічні показники і враховувати проведені заходи.

Підготовка касет і посів насіння

Підготовка субстрату

У разі приготування субстрату безпосередньо в лісгоспі в якості субстрату рекомендується використовувати торф верхових боліт. До верхового типу відносять той торф, в складі якого не менше 90% залишків рослин – торфоутворювач оліготрофного типу. Ботанічний склад верхового торфу боліт представляють сфагнові мохи, пухівки, шейхцерія, осока малоквіткова, осока болотна, росичка, болотний верес, лохина, журавлина, сосна.

За ступенем розкладання торф має забарвлення від світло-жовтого (сфагнові – низького ступеня розкладання) до темно-коричневого (високого ступеня розкладання). Ступінь розкладання верхового торфу повинен бути не вище 15%.

У природних умовах зустрічаються типові верхові (pH 2,5-3,5) і верхові остаточно низинні або перехідні (pH 3,0-4,0) болота. При використанні торфу необхідно встановлювати його кислотність (pH), так як вона може змінюватися не тільки для різних родовищ, а й з глибиною залягання торфу в межах однієї розробки.

Для оптимізації кислотності торфу рекомендується застосовувати доломітове борошно, яке забезпечує не тільки зниження кислотності, але сприяє збільшенню вмісту кальцію і магнію.

Стартову дозу основних макродобрив необхідно узгоджувати з інтенсивністю наступних підживлень, ступенем розкладання торфу. Торф має високу поглинальну здатність, і тому частина добрив може перебувати в недоступному для рослин стані. Необхідно також враховувати розчинність добрив, їх здатність до вимивання при поливах.

Необхідна для внесення кількість промислових добрив (N) розраховується як відношення дози внесення за діючою речовиною (Д) до процентного вмісту в добриві діючої речовини (ДР) по формулою:

N = Д/Др х 100;

Приклад: Доза внесення азотного добрива 0,2 кг / м3, вміст діючої речовини становить 40%: 0,2 кг / м3: 40 х 100 = 0,5 кг / м3

Зміна кислотності торфу при внесенні доломітового борошна (кг/м3 повітряно-сухого торфу при вологості 45-50%).

Кислотність торфу (рН) Доза внесення доломітового борошна (кг/м3) Кислотність субстрату (рН)
2,8 4

5

4,5-4,7

4,9-5,1

3,0 4

5

4,7-4,9

5,3-5,5

3,2 3

4

5

4,4-4,6

5,0-5,2

5,6-5,8

3,4 3

4

5

4,6-4,8

5,2-5,4

5,7-5,9

3,6 3

4

5

4,7-4,9

5,4-5,6

5,9-6,1

3,8 3

4

5

4,9-5,1

5,6-5,8

6,0-6,3

4,0 2

3

4

4,4-4,6

5,0-5,2

5,7-5,9

Стартові дози добрив (кг/м3 за діючою речовиною)

Хімічний елемент живлення рослин Доза
Азот 0,15-0,20
Калій* 0,50-0,60
Фосфор 0,80-1,10

Примітка*: вносити безхлорне калійне добриво.

При використанні комплексного добрива, розрахунок проводиться по всіх елементах, що містяться в добриві. Маса внесеного добрива визначається за мінімальним значенням, отриманим при розрахунках. Відсутня кількість інших елементів живлення рослин компенсується за рахунок внесення простих добрив, що містять тільки один елемент.

Добриво додається в повітряно-сухий торф обов’язково до зволоження торфу перед набиванням касет і ретельно перемішується для рівномірного розподілу в субстраті.

Заповнення касет і посів

Правильне, рівномірне заповнення касет можливо тільки на спеціалізованих лініях. Від рівномірності заповнення і ущільнення касет залежить режим зволоження, аерації. При недостатньому ущільненні субстрат в осередках може осідати, всередині можуть утворюватися повітряні порожнини, що негативно позначається на розвитку кореневих систем.

Характерною особливістю субстрату зробленого на основі верхового торфу є здатність утримувати велику кількість води. Перед заповненням касет, доцільно встановити відносну вологість субстрату методом висушування.

Відносна вологість субстрату – відношення ваги вологи, що міститься в торф’яному субстраті до загальної ваги субстрату взятого для аналізу, виражене у відсотках.

Субстрат повинен бути правильно зволожений, щоб належним чином заповнити касети вручну. При нормальній вологості субстрат повинен зберегти свою форму, якщо його стиснути в жмені, а потім відпустити, і розвалитися, якщо натиснути на нього пальцем.

Відносна вологість субстрату для заповнення касет повинна бути 60%.

Відносна вологість торф’яного субстрату, що поставляється підприємствами, знаходиться в межах 40-55%.

При зволоженні субстрату до необхідної вологості для визначення потрібного обсягу води, що додається потрібно скористатися даними таблиці.

Визначення потрібного обсягу води для додавання в торф’яний субстрат

Необхідна відносна вологість субстрату, % Об’єм води, який добавляється до 1 кг субстрату за відносної вологості, л.
35 40 45 50 55 60
40 0,14
45 0,29 0,13
50 0,43 0,25 0,11
55 0,57 0,38 0,22 0,10
60 0,71 0,50 0,33 0,20 0,09
65 0,86 0,63 0,44 0,30 0,18 0,08
70 1,00 0,75 0,56 0,40 0,27 0,17

Приклад. Для отримання субстрату з відносною вологістю 60% до 1 кг
торф’яного субстрату з вологістю 45% потрібно додати 0,33 л води

Торф’яний субстрат зважують, засипають в ємність зручну для вимішування. Відміряють потрібний об’єм води, додають її до субстрату і ретельно перемішують до досягнення однорідного забарвлення. Зволоження субстрату бажано проводити в невеликих кількостях.

Перед заповненням касети миються під проточною водою або в слабкому розчині марганцівки, сушаться. Неприпустимо залишення в касетах залишків субстрату з попередніх ротацій.

При заповненні касет половину зваженого субстрату рівномірно всипають в касету і струшують його для видалення пустот в луночках. Потім порожньою касетою такою ж самою моделлю роблять натиснення на субстрат, що знаходиться в заповнюваній касеті. Рівномірно по луночках розсипають другу половину субстрату і роблять ущільнення шляхом натискання порожньою касетою. Після ущільнення від субстрату до кромки касети повинна залишитися відстань рівна 2-3 мм. Заповнення касет субстратом найзручніше проводити на робочому столі.

Після заповнення касет перед посівом насіння в комірках з субстратом по центру вдавлюються лунки глибиною до 1 см.

Перед висіванням насіння необхідно протруювати фунгіцидом для знищення інфекцій на поверхні насіння та створення захисної зони навколо проростків, а також замочувати в розчинах стимуляторів росту за загальноприйнятою технологією. Після протруювання або замочування насіння просушують до стану сипучості.

Для посіву використовується насіння з високими спадковими властивостями і високими посівними якостями (схожість не нижче 95%). В кожну комірку касети висівається 1-2 насіння. Поверхню субстрату в комірці мульчують агроперлітом, для уникнення зайвого випаровування вологи і пересихання субстрату.

Після посіву касети переміщаються в теплицю на підставки і проводиться перший полив.

Технологія вирощування посадкового матеріалу із закритою кореневою системою

Температурний режим

Дотримання оптимального температурного режиму є необхідною вимогою для отримання якісного посадкового матеріалу. Оптимальною температурою для вирощування сіянців хвойних порід є діапазон від 20 до 24 °С.

При зниженні температури нижче 10 °С і підвищенні понад 30 °С ростові процеси рослин хвойних порід зупиняються. Температура в прикореневій зоні не повинна перевищувати 25 °С.

Температури нижче 10 °С в період проростання насіння подовжує тривалість цього періоду до 1 місяця, отже оптимальним для висіву насіння є час, коли середні температури в теплиці будуть вище 10 °С. Для досягнення необхідної температури в теплиці в більш ранні терміни може застосовуватися підігрів повітря.

При підвищенні температури понад 30 °С необхідно здійснювати провітрювання. Для більш ефективного провітрювання доцільно влаштовувати бічні кватирки в стінках теплиці або забезпечувати можливість підйому нижньої частини плівки на стінках на висоту до 1 м.

Ефективним способом зниження температури є затінення сітками. Слід враховувати, що сітки разом з матовою плівкою можуть знижувати інтенсивність світлового потоку в 3-5 разів, що може викликати недостатнє освітлення сіянців і, як наслідок, зниження фізіологічних процесів.

Застосовувані для затінення сітки повинні мати ступінь затінення 40-50%. Затінення підлягають не тільки дах, а й стіни і торці теплиці, розташовані зі східної, південно-східної, південної і південно-західної сторін. Оптимальним є  пристрій рухливих сіток, що дає можливість проводити затінення виключно в спекотні сонячні дні. При влаштуванні затінення слід враховувати тривалість і напрямок тіні від інших об’єктів (сусідніх теплиць, стін лісу, будівель).

Для зниження температури, особливо в прикореневій зоні, доцільно проводити полив невеликої інтенсивності тривалістю 1-2 хвилини. Часті короткі поливи значно ефективніші, ніж один тривалий полив, що приводить до сильного збільшення вологості повітря і, як наслідок, підвищення температури. Дощувальні насадки штучного туману знижують температуру ефективніше, ніж дрібнокраплинні розбризкувачі.

При використанні поливу для зниження температури необхідно коригувати час основного поливу, зменшуючи його на відповідний час.

При нічних температурах повітря нижче 20 °С рекомендується в кінці дня припиняти провітрювання, закриваючи двері та кватирки. При досягненні в теплиці на наступний день температури повітря понад 24 °С необхідно відновити провітрювання.

Моніторинг температурного режиму повинен проводитися регулярно в
9, 13 та 17 годин. При температурах вище 30 °С моніторинг слід проводити частіше.

Для моніторингу використовуються термінові термометри, які можуть встановлюватися на початку, середині і наприкінці теплиці. Оскільки уздовж бічних стінок теплиці при провітрюванні інтенсивність повітрообміну нижча, доцільно розміщувати там термометри також, чи проводити вимірювання переносним термометром. Вимірювання температури повітря повинно проводитися в зоні росту сіянців, для чого термометри кріплять на стійки або кладуть на поверхню касет.

Полив сіянців

Полив є однією з найважливіших операцій при вирощуванні посадкового матеріалу із закритою кореневою системою. Брак вологи, також як і надлишок її призводить до негативного результату. При тривалій недостатній кількості вологи відбувається в’янення рослини, знижуються фізіологічні процеси і, відповідно енергія росту. При надмірному поливі в субстраті необхідне кореневим системам повітря заміщається водою, виникають кореневі гнилі, пригнічується ріст рослин.

Вода для поливу повинна мати кислотність 5,5-6,5 pH, електричний опір не більше 500 pS/см.

Полив при вирощуванні сіянців з ЗКС може здійснюватися стаціонарними і напівстаціонарними дощувальними системами. Найбільш рівномірний полив забезпечують напівстаціонарні поливні рампи або балки, налаштовані на постійне подвійне перекриття.

Стаціонарні системи з верхнім розташуванням дощувачів через наявність зон багаторазового перекриття забезпечують нерівномірний полив. Найбільш рясний полив зазвичай спостерігається в центральній частині теплиці, найменший – біля стін.

Для встановлення зон з надлишковим або недостатнім зволоженням доцільно визначити фактичні витрати води в хвилину в літрах на метр квадратний в різних точках теплиці, для цього проводиться пробний полив.

Певні місця переливу і недоливу повинні бути контрольними точками при контролі вологості субстрату. Решта точки вважаються ділянками нормального поливу. Середнє значення по цим точкам може використовуватися для розрахунку норми і тривалості поливу, яка встановлюється за результатами контролю вологості субстрату.

Контроль вологості субстрату може проводитися візуально і ваговим методом (основний метод). Візуальний метод проводиться одночасно з моніторингом температурного режиму (в 9, 13 і 17 годин).

Візуальний метод полягає в огляді касет з нижньої сторони. Субстрат повинен бути вологим, але не мокрим (не повинні на поверхні субстрату з’являтися краплі). Додатково до огляду можна визначати ступінь зволоження субстрату на дотик. При натисканні на нижню частину комірки палець повинен залишатися вологим, але вода не повинна виступати краплями. Якщо субстрат при огляді виявився сухий, то необхідно призначати полив.

Ваговий метод вимагає періодичного зважування касет. Маса касет, що містять субстрат оптимальної для вирощування вологості, має перебувати в певних межах для кожного типу касет.

Для визначення норми поливу і його тривалості дані про фактичні витрати води перераховуються на площу касети, для чого фактична витрата води (л/м2 в хвилину) ділиться на коефіцієнт перерахунку.

Норма поливу встановлюється як різниця між максимально допустимою масою касет і масою касет, отриманої при ваговому контролі. Для визначення тривалості поливу в хвилинах необхідно отриману норму поливу розділити на фактичні витрати води на одну касету.

Контроль мас касет повинен проводитися регулярно вранці і ввечері. При температурах в теплиці вище 25 °С доцільно проводити проміжний візуальний огляд. Результати контролю рекомендується заносити в спеціальний журнал. У міру накопичення матеріалів, що показують динаміку мас касет в залежності від мікроклімату, контроль можна проводити в разі потреби, однак візуальний контроль повинен проводитися щодня не менше 3-х разів на день.

При надходженні касет в теплицю перший полив повинен проводитися до стану повної вологоємності субстрату. Після поливу при легкому натисканні зверху на субстрат в комірці знизу повинна капати вода. Для визначення поливної норми, необхідної для проливання касет, вони попередньо зважуються, отримана маса віднімається з зазначеної вище. Дане значення дасть необхідну кількість води на одну касету. Результат першого поливу потрібно оцінити візуально. При недостатньому промочуванні слід полив повторити, але вже з меншою тривалістю.

Наступні поливи повинні проводитися на підставі зважування касет, яке рекомендується проводити вранці і ввечері обов’язково до поливу. Полив слід призначати при масі касети не вище встановленої.

Основний полив слід проводити вранці. Не рекомендується проводити полив ввечері, так як постійно зволожена поверхня касет буде сприяти розвитку мохового і лишайникового покриву. При пересиханні верхнього шару субстрату, що може спостерігатися при високій температурі, слід провести короткочасний полив.

При температурі вище 25 °С допускається збільшувати поливну норму не більше ніж на 10% з урахуванням швидкого випаровування води.

Рекомендується кожну лінію дощувачів оснастити запірним краном, що дозволить при надмірному поливі в будь-якій частині теплиці відключати при наступних поливах лінію і тим самим знижувати масу касет в цій частині до рекомендованого рівня.

При одночасному вирощуванні в теплиці посадкового матеріалу в контейнерах різного об’єму (наприклад сосни звичайної та ялини європейської) рекомендується розміщувати однаковий садивний матеріал під однією лінією дощувачів, що дозволить відключати її і забезпечувати оптимальну вологість субстрату.

Касети, розташовані в торцях і уздовж стін теплиці, при надмірному пересиханні внаслідок недостатнього основного поливу рекомендується зволожувати вручну. Для зручності операції слід залишати прохід вздовж стін теплиці.

При дорощуванні посадкового матеріалу у відкритому грунті поливи проводяться в такому ж режимі. Контроль вологості субстрату повинен проводитися регулярно не менше 4-х разів на день, оскільки на відкритому повітрі підсихання касет буде протікати інтенсивніше. Всі спостереження повинні заноситися до Журналу контролю.

Підживлення сіянців

Для підживлення використовується водорозчинне комплексне добриво зі збалансованим співвідношенням макро- та мікроелементів на хелатній основі без вмісту хлору. Воно використовується в інтенсивних технологіях вирощування сільськогосподарських культур для позакореневого листкового підживлення і випускається з різним вмістом компонентів:

19-6-20 (N + P2О5 + K2О + MgO = 19% + 6% + 20% + 3%)

13-40-13 (N + P2О5 + K2О + MgO = 13% + 40% + 13% + 1%)

18-18-18 (N + P2О5 + K2О + MgO = 18% + 18% + 18% + 3%)

3-11-38 (N + P2О5 + K2О + MgO = 3% + 11% + 38% + 4%)

Перше підживлення сіянців виконується в фазі закінчення розгортання сім’ядольні хвої і утворення бруньки зародкового пагона. Воно проводиться добривом 13-40-13 з підвищеним вмістом фосфору, який сприяє розвитку кореневої системи рослин.

У фазі формування справжньої хвої сіянців для підживлення використовується 19-6-20 з підвищеним вмістом азоту і калію, які необхідні для розвитку асиміляційного апарату рослин.

З початком активного росту надземної частини стовбура для підживлення використовується комплекс 18-18-18 з однаковим вмістом основних елементів живлення.

В кінці вегетації підживлення проводять добривом  3-11-38 з підвищеним вмістом калію. Це дозволяє прискорити накопичення сухої речовини сіянцями, їх здерев’яніння, і знижує небезпеку пошкодження низькими температурами в осінньо-зимовий період.

Всього за вегетаційний період проводиться 14 підживлень сіянців, які виконуються в наступній послідовності:

– перше позакореневе підживлення проводиться через 10-15 днів після появи масових сходів. Для підживлення використовується 1% водний розчин добрива 13-40-13. Витрата розчину становить 60 мл/м2;

– друге, третє і четверте підживлення проводяться з інтервалами через 7-10 днів. Для позакореневого підживлення використовується 1% розчин 19-6-20. Норма витрати розчину як і в попередньому підживленні;

– приблизно через 40 днів після появи сходів з інтервалом 7-10 днів проводиться 7 підживлень 1% розчином  18-18-18 з тією ж нормою витрати;

– в кінці вегетації проводяться три підживлення 1% розчином 3-11-38 з інтервалом 10 днів.

Система підживлення при вирощуванні садивного матеріалу із закритою
кореневою системою з застосуванням комплексних добрив приведена в таблиці.

Система підживлення при вирощуванні сіянців із закритою кореневою системою

Фаза розвитку сіянців Вік сіянців (з моменту появи сходів), дні Кі-сть підживлень Вміст елементів живлення, % Концентрація розчину, по препарату, % Витрати розчину, мл/м2
Розгортання сім’ядолей, поява бруньки зародкового
пагону
10-15 1 13-40-13 1,0 60
Формування справжньої хвої 15-40 3 19-6-20 1,0 60
Ріст епітеліальної частини стовбура 40-100 7 18-18-18 1,0 60
Здерев’яніння стовбура 100-120 2 3-11-38 1,0 60
Перехід рослини в стан спокою 120-140 1 3-11-38 1,0

60

За багаторотаційної схеми вирощування сіянців перші чотири підживлення роблять в період вирощування в теплиці (близько 40 днів), а решта – при вирощуванні на відкритому полігоні.

Підживлення проводяться в першій половині дня через 1-2 години після поливу. Для цього використовують ранцеві обприскувачі, що забезпечують дрібнокрапельне розбриз-кування робочої рідини. При наявності в системі поливу дозуючого пристрою допускається проводити підживлення одночасно з поливом. Концентрація розчину в цьому випадку 1%.

Якщо сіянці за перший рік вирощування досягли стандартної висоти (сіянці сосни – 8 см, ялини – 14 см, модрини – 12 см), вони залишаються на другий рік для вирощування на відритому грунті.

На другому році вирощування підживлення починають проводити з початком активної вегетації рослин при досягненні середньодобової температури повітря +10 °С. Підживлення проводять з інтервалом 15-20 днів. Перші два підживлення виконують 1,5% розчином добрива 19-6-20, а решта – 1,5% розчином 18-18-18 з витратою робочого розчину 80 мл/м2.

Система підживлення на другому році вирощування сіянців із застосуванням комплексних добрив приведена в таблиці.

Система підживлення на другом році вирощування сіянців з ЗКС

Підживлення Терміни підживлень Вміст елементів живлення, % Концентрація розчину за препаратом, % Витрати розчину, мл/м2
1 При досягненні середньодобової
температури повітря + 10 ° С (приблизно 10-15 травня)
19-6-20 1,5 80
2 Через 15-20 днів після першого (приблизно 1-5- червня) 19-6-20 1,5 80
3 Через 15-20 днів після другого (приблизно 20-25  червня) 18-18-18 1,5 80
4 Через 15-20 днів після третього (приблизно 25-30 червня) 18-18-18 1,5 80
5 Через 15-20 днів після четвертого (приблизно 15-20 липня) 18-18-18 1,5 80
6 Через 15-20 днів після п’ятого (приблизно 5-10 серпня) 18-18-18 1,5 80

На другому році вирощування підживлення припиняють проводити із другої декади серпня. Також припиняють проведення підживлення при досягненні сіянцями необхідної висоти, а виконують тільки поливи.

Всі підживлення, що вносяться в обов’язковому порядку фіксуються в Журналі контролю.

Загартовування сіянців

Загартовування сіянців проводиться з метою підготовки їх до зимового періоду. Загартовування сіянців проводять починаючи з кінця серпня.

Для проведення загартовування зменшується кількість поливів, підтримується зменшена вологість. При підживленні використовується добрива, що містять незначну кількість азоту. Знижується температура в теплиці інтенсивним провітрюванням, в тому числі в нічний час. У вересні з теплиці знімається плівка або сіянці виносяться на поля дорощування і обов’язково встановлюються на підставки. Для прискорення процесу здерев’яніння стовбурів може застосовуватися інтенсивне затінення, для чого в кінці серпня над касетами натягується сітка зі ступенем затінення не менше 60%. Слід враховувати, що при інтенсивному затіненні ріст рослин в висоту сильно сповільнюється, тому даний спосіб може застосовуватися при досягненні садивним матеріалом цільової висоти або можливої ​​небезпеки слабкого здерев’яніння до зимового періоду.

Сіянці вважаються підготовленими до зимового періоду, якщо вага
абсолютно сухої надземної частини рослини не менше 35% від ваги надземної
частини рослини до сушки.

Дорощування у відкритому ґрунті і зберігання

Ділянки для дорощування сіянців на відкритому ґрунті повинні розташовуватися в безпосередній близькості від теплиці для зниження витрат по переміщенню садивного матеріалу.

Ділянка в обов’язковому порядку повинна оснащуватися системою поливу. Поверхня ділянки повинна передбачати можливість для дренажу зайвої води. При поливах слід враховувати погодні умови, оскільки опади, висока вологість повітря, хмарність впливатиме на вологість субстрату в касетах.

За багаторотаційної схеми вирощування необхідно передбачити можливість затінення з сітки. Оптимальним варіантом є розташування ділянки для дорощування в зоні затінення стіни лісу, таким чином, щоб в полудень садивний матеріал був максимально затінений.

Зберігання садивного матеріалу може здійснюватися на майданчиках для дорощування. При зберіганні касети опускаються на землю з настанням перших осінніх заморозків. Торці касет утеплюються землею, тирсою, соломою.

При зимовому зберіганні на відкритих майданчиках можливо висушування рослин і вимерзання коренів. Пошкодження рослин можуть спостерігатися при -7-10 °С. Для утеплення зверху доцільно використовувати сніговий покрив. При наявності на касетах снігового покриву можна збільшити його шар накидання пухкого НЕ злежалого снігу. При відсутності снігу можна використовувати для укриття синтетичний матеріал.

Зберігання сіянців в холодильних камерах може здійснюватися в режимі охолодження і в режимі заморозки. У першому випадку температура зберігання 0±2 °С, відносна вологість повітря 80-100%. Термін зберігання до 2 місяців. У другому випадку зберігання здійснюється при температурах 4-5 °С. Термін зберігання збільшується до 8 місяців. Сіянці зберігають в картонних коробках, пластикових контейнерах, ящиках,  встановлених на піддони.

Повернутися в розділ НОВИНИ

Раніше для маркування молодих насаджень було достатньо стовпчиків, а тепер лісгоспам доводиться “прикрашати” нещодавно заліснені ділянки інформаційними щитами. Бо інакше про те, що на місцях вирубок обабіч доріг щось таки посаджено і росте, ніхто не здогадається. Адже із авто лісові культури віком 1-3 роки розгледіти складно. А вирубки видно відразу.

10 соток “монокультури”.


Складно повірити, що ця сосна посаджена у 2017 році. Хіба що дворічкою…


Ось тут уже з березою.


2017 рік?


Майже як у ПЗФ


“Місток” через рівчак


Зарослі граба


Сіль – гостинець для тварин. Лісівники дбають.


Тихе полювання

На сайті Держлісагенства шукаючи актуальні дані про лісистість України можна знайти трохи більше.
🌳🌳🌳🌳🌳🌳🌳🌳🌳🌳
Про діяльність лісової галузі
За 2017 рік підприємствами підпорядкованими Державне агентство лісових ресурсів України сплачено податків і зборів до бюджетів усіх рівнів та Єдиного соціального внеску в сумі 5026,5 млн. грн.
Іншими словами, у 2017 році галузь перерахувала до місцевих і загальнодержавних бюджетів та фондів понад п’ять мільярдів гривень.
🌲🌲🌲🌲🌲🌲🌲🌲🌲🌲
Про фінансування діяльності т.з. «екологів»
Охорона та утримання установ ПЗФ забезпечується спеціальними адміністраціями за рахунок коштів державного бюджету, а на решті територій ПЗФ (заказники, заповідні урочища тощо – на площі 1,1 млн. га) охорона та збереження природних комплексів покладається на підприємства, у віданні яких вони перебувають.
🌲🌳🌲🌳🌲🌳🌲🌳🌲🌳
Висновки, котрі напрошуються:
Окрім того, що лісгоспи за свій рахунок утримують збереження природних комплексів, які на них «повісили» без відшкодування з бюджету, вони ще й фінансують діяльність тих саме організацій, котрі влаштовують шоу на Шота Руставелі. В той же час клоуни-екологи відпрацьовують (імітують діяльність) зарубіжні гранти, забувши при цьому, що саме лісова галузь підтримує ПЗФ-и, про які вони мали б піклуватися в першу чергу. Навіщо? А через те, що величезні гроші (лише відрахувань 5.026.500.000 грн.) пролетіли мимо чиїхось кишень, і когось душить товста жаба. Дискредитація лісового господарства – підлий, але дуже ефективний спосіб зруйнувати роботу галузі, щоб потім мати змогу «справедливо» (на свою користь) перерозподілити «зайві» кошти. Саме тому зацікавлені особи і купують активних активістів, сліпо-глухих співачок та люблячих «зелень» зелених. А зовсім неупереджені і абсолютно фінансово незацікавлені медіа те все розганяють.
Тепер все сходиться.
5 млрд.