football jerseys wholesale | Authentic Jerseys Wholesale | sports jerseys wholesale | football jerseys wholesale | throwback nba jerseys | Wholesale Soccer jerseys | chinese wholesale jerseys | Cheap Jerseys | Cheap NFL Jerseys

Без категорії

Щоб приготувати суміш для вирощування сіянців потрібно мати:

1) верховий торф зі ступенем розкладання до 15%, 0-10 мм. (кислотність залежить від виду);

2) агроперліт з розмірами часточок 1-5 мм.;

3) два види добрив пролонгованої дії тривалістю 3-4 та 5-6 місяців.

Спочатку змішують торф та агроперліт у таких пропорціях 85% торфу, 15% агроперліту.

Для забезпечення сіянців поживними речовинами на кожен літр субстрату додають 3 грами добрив: суміш з 25% добрив тривалістю 3-4 місяці та 75% частини добрив тривалістю вивільнення поживних речовин 5-6 місяців. На кожні на 10 м.куб. субстрату потрібно всього 7.5 кг. добрив 3-4 міс. та 22.5 кг. добрив 5-6 міс.

Добрива змішують між собою, після чого цю суміш добрив змішують з сумішшю торфосубстрату.

Після змішування усіх цих компонентів (торфосубстрат, агроперліт, добрива 3-4 місяці та добрива 5-6 місяців) додають воду, доводячи вологість суміші до 60%.

І в решті-решт заповнюють касети субстратом, висівають насіння.

У ряді  ЗМІ в останні дні були опубліковані новини про те, що нібито Норвегія стала першою в світі країною, що відмовилася від вирубки лісів (або заборонила вирубку лісу). Оскільки ця тема викликала досить серйозний інтерес, довелося розібратися, звідки ці “новини” взялися і що сталося насправді.

Ось приклади  новин про відмову від вирубки лісів:

Норвегія вирішила повністю відмовитися від вирубки лісів

Норвегія заборонить вирубку лісів

А ось першоджерела англійською:

Norway becomes first country in the world to commit to zero deforestation

Norwegian state commits to zero deforestation

Навіть порівняння заголовків дозволяє зрозуміти, що мова в новинах йде про зовсім різні речі: в україномовних – про заборону на вирубку лісу, в англомовних – про заборону на збезлісення (прихильність до політики “нульового знеліснення”). Вирубка лісу і знеліснення – це принципово різні поняття.

Вирубка може бути як технологічним елементом розчищення лісу під якісь нелісові потреби (тоді вирубаний ліс зникає назовсім), а може бути частиною продуктивного лісового господарства – одним з елементів циклу посадки, вирощування лісових насаджень і рубки їх з метою заготівлі деревини (тоді лісовий покрив зникає лише на певний час);

Знеліснення – це процес незворотного скорочення площ, зайнятих лісами, в результаті перетворення цих лісів в сільськогосподарські угіддя або забудовані території, найбільш характерний для тропічних країн.

Вирубка лісу – це зовсім не обов’язково щось негативне і шкідливе: при правильній організації лісового господарства ліс (і зростаюча в ньому деревина) являє собою поновлюваний природний ресурс, використання якого значно менше впливає на біосферу і клімат Землі, ніж використання продуктів-замінників, що виготовляються з невідновлюваних ресурсів (пластика, металу, бетону). На жаль, в масштабах Землі правильне лісове господарство – це поки скоріше виняток, ніж загальна практика; але правильним його можна зробити шляхом грамотного правового регулювання, ефективного громадського контролю та підвищення кваліфікації працівників, а не шляхом тотальної заборони.

Знеліснення – це обов’язково негативний процес, оскільки він практично незворотній, і його негативні наслідки для біорізноманіття та клімату Землі навіть теоретично неможливо звести до нуля. В якійсь мірі знеліснення є результатом зростаючого населення, але в ще більшій – наслідком нерегульованого розвитку сільського господарства, божевільної глобалізації та використання найдешевших підходів і технологій, якого при дбайливому поводженні з планетою цілком можна було б уникнути.

Плутати ці дії не слід, оскільки вони з будь-якої точки зору (природоохоронної, соціальної, економічної) вимагають принципово різного підходу: вирубку треба робити більш цивілізованою, щоб вона завжди була тільки елементом правильного лісового господарства – а із знеліснення, особливо в дощових тропічних лісах, необхідно боротися всіма можливими способами до його повного викорінення.

Norway has committed to a zero deforestation supply chain.

Фоторепортаж із розсадника Шевченківського лісництва ДП “Вигодське лісове господарство”

Дві основні відмінності створення ЛК на схилах гір полягають у бідності ґрунтових умов та обмеженнях логістики. Беручи до уваги особливості ґрунтового покриву на схилах гір, коли під тонким шаром родючого ґрунту відразу йде суміш глини та каміння, місцеві лісівники можуть забезпечити прийнятну приживлюваність лише завдяки використання садивного матеріалу з закритою кореневою системою – рослинам хоча б для старту на «лісокультурних площах» потрібно створити сприятливі умови. Це можна забезпечити лише переміщенням рослин з розсадників у гори з кореневою системою охопленою певним об’ємом родючого ґрунту. Здавалося б, немає нічого нового у вирощуванні садивного матеріалу у касетах чи контейнерах, але, як показала практика, не вдається без пошкодження перемістити сіянці з ЗКС з розсадника на десятки кілометрів по гірським дорогам, після чого вручну донести до місць створення лісових культур.

У ДП «Вигодське лісове господарство» цю проблему вирішили шляхом удосконалення технології вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою. За один вегетаційний сезон, чи навіть за 2-3 місяці до створення лісових культур сіянці пересаджуються у мішечки з агроволокна. Таким чином отримуємо комбіновану технологію виробництва садивного матеріалу із поліпшеною кореневою системою.

На першому етапі сіянці вирощуються двома класичними способами:

  • у відкритому ґрунті в коробах
  • в пінополістирольних блоках (у теплицях)

Наступного року (для буку та модрини) або через один рік (для ялини та ялиці) навесні садивний матеріал викопується або виймається з EPS-блоків і пікірується до наповнених збагачених торфосубстратом мішечків з агроволокна 19 г/м2. Об’єм таких мішечків становить не менше 500 мл., тобто окрім усіх плюсів закритої кореневої системи саджанці отримують додатково запас міцності у вигляді поживного грунту, що є значною перевагою на початку їх зростання на лісокультурних площах в складних гірських умовах.

Під час пересадки садивний матеріал сортується на той, що буде висаджений найближчим часом, і той, котрий ще буде дорощуватися до стандартних розмірів. Саджанці із кореневою системою у мішечках переміщаються на відкриті майданчики – розставляються в коробах, де забезпечено полив.

Окрім комбінованого способу виробництва садивного матеріалу, застосовується також одноетапна технологія (без пікірування та пересадки) – насіння дерев висівається відразу в мішечки наповнені торфосумішшю. Цей спосіб прийнятний для швидкоростучих видів.

Рекомендації щодо поліпшення даної технології

Для оптимального використання площі теплиць можна застосовувати касети з меншим розміром луночок. Спеціально спроектовані для таких цілей касети HIKO V-50 застосовуються у технологіях (в тому числі і у Львівському ЛСНЦ), котрі передбачають двоетапне вирощування садивного матеріалу – або з дорощуванням у відкритому грунті, або з пікіровкою у касети з більшим об’ємом луночок.

Застосування таких касет, окрім економії площі теплиці (881 рослин на м2), завдяки наявності бокових щілин запобігає закручуванню кореневої системи та стимулює утворення додаткових коренів.

Також досвід вирощування садивного матеріалу у сучасних лісових розсадниках демонструє переваги використання 100% верхового торфу з додаванням добрив пролонгованої дії (3 кг./м3) та перліту (частка у торфосуміші 15%).


Краще один раз побачити

Масштаби вирощування садивного матеріалу вражають


Сіянці ялиці 1 рік


Однорічні сіянці ялиці крупним планом


Сіянці ялиці – 2 роки


Саджанці ялиці з ЗКС у мішечках з агроволокна


Сіянці модрини у відкритому грунті


Викопка сіянців модрини на зберігання та для пересадки у мішечки


Зберігання сіянців модрини у холодильнику


Саджанці модрини у мішечках


Зберігання сіянців смереки у прикопаних пучечках


Сіянці сосни в EPS-касетах


Смерека на дорощуванні


Проростає бук


Перші паростки


Стелажі в теплицях


Наповнені торфосумішшю мічшечки


Уже видно перші паростки бука


Розташування засіяних ємкостей на стелажах


Посіви бука лісового


Тут тепле повітря з верхніх шарів теплиці всмоктується, щоб опуститися в нижню частину


А звідси нагнітається тепле повітря


Виробництво мішечків з агроволокна


Цього тижня забираємо з виробництва поліетиленові пакети для дорощування та реалізації саджанців. В наявності буде той же самий асортимент, що й попередні 2 роки: одно-, дволітрові (двох розмірів), а також пакети на 4, 7 та 10 літрів. Із новенького – приймаємо замовлення на виробництво поліетиленового рукава шириною 6-7 сантиметрів для вирощування сіянців у циліндрах діаметром 40-45 мм.

Ціни:

Пакет для саджанців 1 л. d=10  h=15 cm 0.33
Пакет для саджанців 2 л. d=10  h=30 cm 0.51
Пакет для саджанців 2 л. d=12  h=20 cm 0.57
Пакет для саджанців 4 л. d=15  h=25 cm 0.99
Пакет для саджанців 7 л. d=19  h=27 cm 1.26
Пакет для саджанців 10 л. d=25  h=30 cm 1.98

Граб звичайний (Carpinus Betulus L.) – листопадне дерево до 20-25 м висотою, діаметром до 60-70 см. Стовбур ребристий. Кора гладка, світло-сіра, слаботріщінувата. Крона циліндрична. Пагони бурі, голі, тонкі, довгі. Бруньки вузькі, гострі. Листки овальні, довжиною до 10-15 см, верхівка загострена, основа округла, темно-зелені, щільні, голі. Квітки одностатеві, чоловічі в циліндричних, червонуватих сережках, довжиною до 14 см, жіночі в колосках. Плоди – горішки, яйцеподібні, довжиною до 10 мм, зеленуваті, приплюснуті, однонасінні, у пухких супліддях, листкова обгортка трилопатева. Тіньовитривалий, повільнорослий, вибагливий до родючості ґрунту. Посухостійкий, але в особливо жаркий період рекомендується рясний полив рослини. Переносить міські умови. Морозостійкий. Природно росте в Європі, крім Скандинавії і Іспанії, на Балканах, Кавказі, в Малій Азії, в Україні – на схід до Полтави, рідко в Криму.




В культурі граб звичайний розмножується живцями, відводками, але найчастіше насінням, яке стратифікують в два етапи: протягом 15-60 днів при температурі 20 °С і протягом 90-120 днів при температурі 1-10 °С. Висівати насіння слід восени відразу після збору. При весняному посіві необхідна двоетапна стратифікація: I – при 20 °С протягом 0,5-2 місяці, II – при 1-10 °С (оптимум 5 °) протягом 3-4 місяців. При появі перших проростків насіння переносять на пророщування при 20 °С або висівають. Зберігати насіння необхідно в щільно закупорених ємностях, целофанових або паперових пакетах в холодильнику або сухому неопалюваному приміщенні з вологістю 9 – 19% при 3 °С. При цьому насіння зберігає схожість 2-3 роки. Лабораторна схожість 69,6%. Глибина посіву 2-3 см.

Сьогодні деревина граба служить для виготовлення рояльних клавіш, більярдних київ, обробних дощок, грабель, лопат, музичних інструментів, підлогового покриття, паркету, різних видів верстатів та інших предметів. Меблі з граба славляться своєю міцністю і довговічністю. Однак, деревина цієї рослини досить «примхлива», сприйнятлива до вологи, погано піддається обробці ріжучими інструментами і поліруванню. Легка в фарбуванні і морінні. Без спеціальної обробки схильна до гниття.

Декоративна форма крони дозволяє використовувати його в групових і одиночних посадках, для створення живоплотів. Завдяки повільному зростанню граба, його крона довго не втрачає штучно створену форму.

Останніми днями з боку активістів-грантоїдів почастішали напади на Київську лісову науково-дослідну станцію. Відслідковується строга закономірність – якщо вже нападають, то всі разом і на одне підприємство. Хтось дає чіткі команди –  до якого підприємства треба придовбатися зараз. Бо якщо вся галузь працює за однаковими правилами, то чому тоді нападають саме на ДП «Київська ЛНДС»? І якщо діяльність цього конкретного підприємства в даний момент нічим не відрізняється від тої, щоб була рік тому, позаторік… Схоже на рекет.

Але зараз мова йтиме про інше. Відвідавши ДП «Київська ЛНДС» дізнався багато нового та цікавого, побачив на власні очі і був вражений масштабами та досконалістю агротехніки вирощування та доглядом за насіннєвими плантаціями.

Найважливішим і найцікавішим відкриттям, напевне, було існування спеціальних соснових архівно-маточних плантацій. Це ділянки, де ростуть клони плюсових дерев з усіх куточків України. З цих рослин не заготовляють насіння, вони існують для того, щоб у будь-який момент можна було створити клоново-насіннєву плантацію сосен для певного конкретного регіону. Тобто, наприклад, для створення плантацій для отримання насіння дерев найкраще пристосованих для вирощування на півночі Чернігівщини не потрібно їхати в Семенівський район, шукати плюсові дерева, заготовлювати з них прищепи. Клони тих дерев уже є на території ДП «Київська ЛНДС».

Найпомітнішою відмінністю клоново-плантаційних насаджень від звичайного лісу є ідеальна схема розташування дерев. Відстані 7 метрів міжряддя та 7 метрів у ряду між рослинами, схоже, витримані з точністю до міліметра. Щоб хоч трохи глянути на це згори, довелося вилізти на паркан. Ось би де не завадило зняти фото та відео з квадрокоптера.

Кожна рослина відокремлена рівчачком. Не спитав, чи то для краси чи з метою пожежної безпеки, чи ще щось… Але виглядає нарядненько.

Для зручності заготівлі шишок насіннєві сосни спеціальним чином формують. Зрізання центрального стовбура запобігає також зазіханням на дерева перед новорічними святами. Іншою проблемою даної плантації є місцеві мешканці, котрим подобається загоняти худобу в ліс, як на пасовище.

У молодому віці соснове насіннєве дерево дуже нагадує кущ. Хоча і в старшому віці нижні гілки нікуди не діваються а широко розростаються у різні боки. Тому реконструкція, заміна старих насіннєвих дерев новими, пов’язана з певними труднощами. Навіть спиляти таке дерево не так просто – спробуй дістатися до стовбура, плюс дуже багато гілок. Це все треба розібрати і переробити. Ну і пні потім повикорчовувати. Оновлена плантація виглядає гладенькою і чистенькою.

Візуально щеплена сосна відрізняється від звичайної ще різким переходом від грубої глибоко-тріщинуватої кори до тоненької, молодої. Хоча в багатьох випадках місце щеплення знаходиться десь під хвоєю – тоді грубої кори не видно зовсім.

З метою запобігання перезапиленню від нормальних насаджень насіннєві плантації відмежовуються спеціальними фільтрами. Ось, наприклад, березова смуга з дуже щільним розміщенням дерев.

Тепер саме про те як створюються насіннєві плантації. Спочатку у контейнери діаметром 10 та висотою 30 сантиметрів висівається насіння сосни. Протягом 2-х років вирощуються підщепи, до яких потім прищеплюються гілочки від потрібних дерев. Коли прищепа приживається, «зайву» частину підщепи видаляють.

А на цьому фото – відбраковка.

Тепер трохи не по темі. Бо довелось побачити ще кілька цікавих речей.

Перше. Як береза розсіваєтся на снігу. Потім можна не дивуватися щільному заростанню лісокультурних площ небажаними березовими зарослями.

Друге. Як мисливці дбають про диких тварин. Звик бачити, що попід лініями електропередач земля заростає чим доведеться. Електрики регулярно з тією небажаною рослинністю борються. А тут несподівано помітив ідеальний порядок, – виявилося сіють жито. Але не фермери, щоб потім змолотити, а мисливці, щоб копитним можна було харчуватися озиминою.

Третє. Тут психований дятел над березою попрацював.

У той час як біотехнологія може бути сильно обмежена або навіть заборонена в сфері харчової промисловості, її позиції стають сильними в непродовольчому секторі, в тому числі і в лісовій промисловості. Перше генетично модифіковане дерево було отримано в 1987 році. До теперішнього часу досліди по використанню в лісовому господарстві генетично модифікованих дерев проводяться в 35 країнах. Всього за останнє десятиліття було проведено близько 2700 експериментальних досліджень, пов’язаних з впровадженням різних біотехнологій в лісове господарство.

Приблизно 70% цих дослідів припадає на розвинені країни світу: США, Канаду та Францію. Обсяг світових інвестицій налічує сотні мільйонів доларів. Біотехнологічні експерименти проводилися на 140 видах  дерев, але 60% припадає на 6 з них – сосну, евкаліпт, ялину, тополю, дуб і робінію. Приблизно 19% біотехнологічних експериментів в лісовому господарстві доводиться на досліди, пов’язані з генетичною модифікацією.

Польові випробування проводяться тільки в 16 країнах. Всього в світі є 270 ділянок, на яких вирощуються генетично модифіковані дерева, більшість з яких розташовані в  США.

У Північній Америці і Європі дослідження контролюються здебільшого урядом та науковими спільнотами, в той час як в країнах Латинської Америки, Африки і Південно-Східної Азії дослідження були віддані на відкуп приватному сектору. Все це вже призвело до того, що в останні роки різко збільшилася кількість комерційних плантацій, і воно продовжує зростати. За прогнозами, розробка комерційних ГМ-плантацій почнеться в Індонезії, Чилі і, можливо, Бразилії. Проте, зараз до вирощування дозволено тільки одне дерево – папайя.

Основні зусилля вчених спрямовані на визначення ключових генетичних модифікацій, які впливають на формування найбільш цінних для промисловості властивостей деревини, які дозволять збільшити продуктивність і знизити собівартість продукції. До них відносяться:

  • темпи зростання (це дозволить знизити вік і оборот рубки дерев);
  • стійкість до пестицидів і хвороб для зменшення збитків;
  • стійкість до гербіцидів для збільшення врожаю;
  • солестійкість (дозволить деревам рости на ґрунтах, засолених при іригації деревних плантацій);
  • хімічні композиції деревних волокон, особливо лігніну (дозволить знизити ціну і спростити технологію виробництва паперу);
  • чутливість до довжини світлового дня (збільшить кількість регіонів, придатних для вирощування таких дерев);
  • озонова і стресова стійкість.

Однак регламентовані вигоди генетичної модифікації дерев варто розглядати, перш за все, з урахуванням їх екологічної безпеки. На думку фахівців, головна загроза ГМ-дерев в їх пристосованості. Велика ймовірність витіснення природних лісів.

При цьому трансгенні види не можуть виконувати їх функції: водоохоронні, підтримувати біорізноманіття, служити для місцевих жителів джерелом їжі, деревини і лікарських рослин. Крім того, пилок дерев поширюється на сотні кілометрів, і ніхто і ніколи не зможе виключити можливість генетичного забруднення природних лісів не тільки того ж самого виду, що і сусідні ГМ-зразки, а й споріднених видів.

У відповідь вчені заявляють про стерильність генетично модифікованих видів що, в свою чергу, може привести до ще більш тяжких наслідків. Як відомо, насіння дерев – важливе джерело живлення для комах і птахів. Якщо ГМ-дерева не будуть їх мати, то такі ліси стануть «зеленою пустелею», яка не має нічого спільного з повноцінними лісовими екосистемами.

Основним рушійним чинником розвитку генної інженерії в лісовій галузі є комерційний інтерес. Одне з головних завдань, що стоять перед вченими – отримання однорідної продукції. Природний ліс як сировина дуже різнорідний, а неоднорідність продукту знижує його комерційну вартість. З промислової точки зору, генні плантації мають незаперечну перевагу, оскільки передбачають отримання великої кількості однорідної деревини. Потенційні вигоди для транснаціональних компаній від використання технологій генної інженерії в лісовій промисловості величезні: оціночна вартість щорічного світового врожаю деревини вже зараз перевищує 400 млрд. доларів. Однак про початок використання генетично модифікованих дерев в промислових цілях заявив поки тільки Китай, який гостро відчуває нестачу деревних матеріалів. З метою задоволення зростаючого попиту на деревину Китай має намір збільшувати обсяги вирощування ГМ-дерев. Найбільш поширене дерево в країні – тополя. Поки плантації трансгенних тополь займають всього 200 га.

Аналітики Організації з їжі і агрокультури при ООН сумніваються в економічній доцільності застосування біотехнологій в лісовому господарстві, так як вартість продуктів лісової галузі на світовому ринку набагато менше вартості продовольства. Фахівці переконані, що плантації генетично змінених дерев залишаться відносно обмеженими по площі.

Коли в японському лісі з’явилися дивні кола, від яких так і віяло таємничістю, всі фанати теорій про “зелених чоловічків” захоплено затамували подих. Але виявилося, що фігури з дерев – справа рук японських вчених.

У 1973 році вчені з Японії почали експеримент, щоб вивчити ріст дерев і те, що на нього впливає. Вони посадили кедри біля міста Нитинан в префектурі Міядзакі і відстежили їх дорослішання.



Дерева росли за експериментальною схемою, яка показала, як важлива відстань між ними.

Всього було два кола, кожне з яких складалося з 10 кілець.


Чим далі було кільце від центру, тим більша була відстань між кедрами.


Дивлячись на фото, експеримент можна вважати вдалим, адже різниця між деревами є!

Дерева в центрі зросли менше майже на 5 метрів і за всіма параметрами поступалися зростаючим подалі побратимам.

Через те, що експеримент закінчено, дерева планують зрубати. Але можливо із-за підвищеного інтересу до цих кіл їх залишать як пам’ятки для залучення туристів.

Вісім видів голландських тюльпанів  вирощують в розсаднику Борисівського дослідного лісгоспу в Білорусі. Ось уже другий рік поспіль працівники розсадницького господарства готуються до продажу головного символу весняного свята – 8 Березня.

У серпні – на початку вересня сіянці сосни із закритою кореневою системою з теплиці виставляють на поля дорощування, і аж до квітня, коли в розсаднику висівають першу ротацію сосни, площа теплиці для ЗКС просто пустувала. У Борисівському дослідному лісгоспі знайшли їй незвичайне, але дуже вдале застосування. Тепер з жовтня по березень тут вирощують тюльпани.

 

В цьому році до 8 Березня планується реалізувати 15 тис. штук тюльпанів. Досвід минулого року показав, що навіть за мінімальною ціною – 2 рубля за штуку – рентабельність вирощування тюльпанів перевищила 30%.

Як і минулого разу, продавати живі квіти Борисівський лісгосп буде як на торгових точках в Борисові, так і безпосередньо в розсаднику, де ціна буде нижчою, ніж в місті.

До слова, такі свіжі рішення, а також чітке дотримання технології вирощування посадкового матеріалу дозволили розсаднику Борисівського дослідного лісгоспу стати лідером в рейтингу постійних лісових розсадників за 2018 рік.

В районі міста Муйнак на південному березі висохлого Аральського моря, в його узбекистанській частини вже більше місяця йдуть масштабні роботи з озеленення ґрунту. Протягом року планується засадити насінням саксаулу понад 500 тисяч гектарів.

В роботі задіяні 530 тракторів, екскаваторів, позашляховиків і навіть авіаційна техніка – два літака АН-2. З початку робіт вже оброблена територія дна площею 338 тисяч гектарів, на підготовлених борознах пізніше посадять рослини. На 170 тисячах га насіння саксаулу вже висаджені, з них 60 тисяч гектарів були засіяні за допомогою авіації – ці ділянки знаходяться у важкодоступній місцевості. Всього було посіяно 443 тонни насіння.

Для забезпечення працівників посадковим матеріалом до збору насіння саксаулу залучили місцеве населення. Цим займаються понад 600 осіб. За 1 кг насіння їм платять по 15 тисяч сумів ($ 1,8). Найбільш активні збирачі можуть заробити в день до 150 тисяч сумів ($ 18).

Проведення робіт координує штаб з представників Міністерства з надзвичайних ситуацій, Ради міністрів Каракалпакстана, фахівців Державного комітету з лісового господарства та працівників інших організацій.

Саксаул був обраний для посіву завдяки тому, що він служить природною перешкодою для видування отруйних солей і піску в атмосферу. Один кущ рослини здатний закріпити навколо себе від 10 до 100 тонн сольових відкладень. «Уже через два роки лісові насадження будуть затримувати солі з дна висохлого Аралу на 20%, через п’ять років – вже на 70%, а на десятий рік – плантації саксаулу повністю закріплять опади, не даючи їм потрапляти в атмосферу», – каже і заступник голови Держкомітету з лісового господарства Голібжон Курбонов.

На початку січня стало відомо, що влада Казахстану також планує в цьому році засадити 10 тисяч гектарів висохлого дна в казахстанській частині Аральського моря.

Також голова Держкомітету з інвестицій країни Сухроб Холмурадов повідомив, що Узбекистан підготував 19 проектів щодо поліпшення соціальних і природних умов в Приаральї на суму $ 60 млн. Їх планується реалізувати в рамках створеного в листопаді 2018 року багатопартнерського трастового фонду допомоги постраждалим від аральскої катастрофи. Протягом п’яти років фонд планує залучити $ 123,2 млн. Уряд Узбекистану вже перевів у фонд перший транш в розмірі $ 6,5 млн. Домовленості про виділення коштів досягнуті з Норвегією, Японією, Південною Кореєю, Німеччиною і Швейцарією.