football jerseys wholesale | Authentic Jerseys Wholesale | sports jerseys wholesale | football jerseys wholesale | throwback nba jerseys | Wholesale Soccer jerseys | chinese wholesale jerseys | Cheap Jerseys | Cheap NFL Jerseys

Модернізація лісового розсадництва в Україні

Шановні колеги, шановні учасники громадської ради!

У своїй доповіді хотів би торкнутися теми, котра, як мені здалося, мало стосується теми нашої з Вами тут роботи.

Поговоримо про лісовідтворення та лісорозведення, а конкретніше про вирощування садивного матеріалу у лісових розсадниках.

Приблизно за два-три роки до того, як ліс стане сировиною, товаром і предметом Ваших суперечок, починається робота над його відтворенням. Лісівники затовляють насіннєвий матеріал, готують площі під посів, вирощують сіянці.

Протягом двох сторіч, як існує штучне лісовідтворення та лісорозведення в Україні, алгоритм та технології не змінювалися. Посіяли, через рік-два викопали, під меч Колєсова посадили. Всьо. Далі догляд, доповнення.

Досить тривалий час вважалося, що це найоптимальніший і найдешевший варіант. Але починаючи з другої половини минулого сторіччя європейські лісівники спробували і переконалися, що класичне лісовідтворення садивним матеріалом із відкритою кореневою системою не є єдино економічно доцільним способом. Не кажучи вже про екологічність, природність, лісівничу ефективність цієї технології.

Почалася ера лісовідтворення садивним матеріалом із закритою кореневою системою. Протягом півсотні років було випробувано десятки різних технологій – перші ліси вже стали сировиною, ресурсом. І як результат в Європі перемогло касетне вирощування сіянців.

Головними перевагами ЗКС-технологій є майже стовідсоткова приживлюваність та розширені терміни створення лісових культур.

В Україні також почали експериментувати. Першим спробам уже майже двадцять років – спочатку добровільно-примусово деякі лісгоспи придбали пінополістирольні блоки. Декілька років пішло на те, щоб на досвіді переконатися у незручності та неефективності цієї технології.

І нарешті настав час задуматися про глобальну модернізацію. Для цього є ідейні лісівники. Довго можна було б розповідати як важко їм було переконувати та організовувати колег, але в решті-решт перша автоматизована лінії запрацювала у Брюховичах (Львівське обласне управління), у Славуті (Хмельницьке обласне управління) та у Скала-Подільському лісництві (Тернопільське обласне управління).

Паралельно з цим, уже в багатьох лісгоспах змонтували обладнання для вилучення та холодильники для зберігання лісового насіння.

Цим пощастило.

Але ж ще є регіони, котрі також хотіли, досліджували це питання, приймали делегації з Швеції, самі відвідували розсадницькі комплекси своїх більш успішних українських колег, їздили в Литву, Білорусь, Польшу, Швецію. Облизувались… Але через брак коштів та відсутність підтримки з боку держави поки що не можуть собі дозволити переходити на європейські стандарти лісовідтворення.

Особисто я організовував згадані зустрічі для лісівників Житомирщини, Рівненщини, Вінницької області, Волині, для Лиманського лісгоспу (Донеччина), Івано-Франківська область – Вигодське ЛГ та Івано-Франківський ЛСНЦ.

Із усіх згаданих лише по Донецькій області є позитивний зсув – зараз розробляється проектна документація і знайдено фінансування. Розсадник у Лиманському лісгоспі має забезпечити садивним матеріалом із ЗКС чотири області: Донецьку, Луганську, Дніпропетровську та частково Харківську. Земельний фонд лише Донбасу для лісовідтворення – 20 тис.га.

Так до чого це я все… На зустрічі 14 січня були озвучені плани збільшити лісистість до 20%. Ніби то всього 4%, але в абсолютних цифрах це виглядає дещо інакше, не так все просто.

Порахуємо, перевіримо.

Для початку звіримо вихідні дані, узгодимо загальновідомі показники.

Площа України – 60 мільйонів гектарів.

Один гектар не є еквівалентом квадратному кілометру. Це важливо! В квадратному кілометрі – 100 гектарів.

Поточна лісистість України – приблизно 16%.

Розораність території – 54-56%, найбільша в світі, до речі, а загальна площа сільськогосподарських угідь – 42 мільйони га., що складає 70% території. Тобто для маневру у нас залишається 14% до яких входять місця, де мешкає населення, дороги, водойми, болота, полігони утилізації побутових відходів тощо.

Це я веду до того, що зростання лісистості може відбуватися в основному лише за рахунок СГ угідь, але більшість із них вже або розпайовані, знаходяться в приватній власності, або досить скоро стануть такими. Сподіватимемось, що господарями будуть наші співвітчизники. Сподіватимемось…

І зробити так, щоб розорювати самосійні ліси було невигідно, а навпаки – власники заліснених паїв отримували відшкодування від того, що земля не експлуатується за призначенням. В європейських країнах існує така практика, звісно не без зловживань в пострадянських республіках Прибалтики.

Ще хотів навести трохи розрахунків стосовно вартості

Створення лісових культур на площі 1 га. коштує приблизно 10 тис.грн. До того, як гектар лісових культур стане лісом – інвестиції складуть до 50 тис. гривень. Це якщо ЛК створені за «класичними» технологіями сіянцями із відкритою кореневою системою. Якщо ж ЗКС – то значно дешевше, особливо відчутними будуть заощадження в південних та східних регіонах. Звертаю на це увагу.

Добре.

4% від 60 млн.га. – це 2.4 млн.га. Вартість їх заліснення – 120 мільярдів гривень (2.4х50). Це лише прямих витрат. А ще ж пам’ятаємо про відшкодування теперішнім власникам сільськогосподарських угідь.

Можна виділити хоча б півмільярда, щоб створити підґрунтя таким масштабним проектам заліснення? 500 млн. – це п’ять сучасних лісорозсадницьких комплекси європейського рівня. Таких як у Львові. Котрі зможуть забезпечити якісним садивним матеріалом декілька областей. Центр, Північ, Північний схід, Схід та Південь.

Проект рішення

Громадська рада заслухала доповідь і прийняла рішення рекомендувати

  1. Ввести відшкодування власникам приватних лісів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *