football jerseys wholesale | Authentic Jerseys Wholesale | sports jerseys wholesale | football jerseys wholesale | throwback nba jerseys | Wholesale Soccer jerseys | chinese wholesale jerseys | Cheap Jerseys | Cheap NFL Jerseys

В п’ятницю зустрічався з координатором компанії ВСС по країнам Східної Європи. Головним результатом зустрічі стало руйнування міфів, які я сам собі понавигадував спостерігаючи за створенням лісових культур в Україні та «здогадуючись» як воно там, у сусідів. Важливість відкриттів для кожного може бути різна, тому ніякої пріоритетності у черговості викладення не шукайте. Але пронумерую.

  1. Садивний матеріал для лісового господарства багатьох країн вирощують у Німеччині. Прикольно? Тобто не лише на «Мерсах», «Ауді» та «Бехах», а й на сіянцях лісових культур спеціалізуються німці. Клімат і ґрунтові умови у північній частині країни дозволяють вирощувати якісний садивний матеріал з (!) відкритою кореневою системою. Насіння, звісно, німцям дають замовники. Щоб вирощені сіянці потім нормально себе почували на рідних землях.
  2. У Швеції 80% садивного матеріалу вирощується з закритою кореневою системою, і лише одна п’ята – з відкритою. ЗКС використовується для лісовідновлення у центральних та північних регіонах країни. Чому так? Все це пов’язано з забезпеченням конкурентоспроможності ЛК поруч з трав’яною рослинністю.
  3. Найрозвинутішою в плані вирощування садивного матеріалу з закритою кореневою системою серед країн Східної Європи є Польща. І як їм це вдається?
  4. Щодо білорусів. В багатьох наших публікаціях, де згадується прогресивність лісового господарства найближчих північних сусідів, відчувається певна нотка заздрості. В тому числі й через можливість запуску автоматизованих ліній виробництва садивного матеріалу з закритою кореневою системою. Дарма. Не все там так ідеально як виглядає на картинці. Ініціатива переходу на новітні технології походить від керівництва республіки. Це схвально з одного боку, але з іншого – думкою рядових лісівників ніхто не цікавився. Тому купа проблем та незручностей, які виникають в процесі, ще очікують на вирішення. А на камеру та для гостей з України – так, все чудово, майже ідеально.
  5. На лісовідновленні у Швеції працюють громадяни Польщі та Литви. Несподівано? Для мене так. Підтримую трудову міграцію, тому радив би й молодим випускникам лісівничих спеціальностей наших навчальних закладів покататися – набратися досвіду. Я б і сам, але у моєму віці це вже не солідно J То таке. Головний висновок, який можна тут зробити – в більш економічно розвинутих країнах також не гребують ручною працею. Не зважаючи на всю наявну техніку для лісовідновлення.
  6. Щодо Литви. Основною лісоутворюючою культурою є ялина. Обсяг виробництва садивного матеріалу приблизно 40 мільйонів сіянців. І лише 200 тис. з них – закрита коренева система. І то половина експортується до Швеції. Це при тому, що в самій Литві є автоматизовані лінії ВСС. Головна причина парадоксу та, що і в нас. Небажання лісівників щось змінювати.
  7. Ще одне про Литву. Там застосовують цікавий метод виробництва садивного матеріалу «з покращеною кореневою системою». Це коли після одного року вирощування сіянців у касетах, їх потім висаджують у шкілки відкритого ґрунту. Таким чином вдається сформувати локально розвинену кореневу систему.
  8. Один з найнеочікуваніших моментів. В країнах Європи, створюючи ЛК сіянцями з відкритою кореневою системою, застосовують певний аналог меча Колєсова. Основною відмінністю є серповидна форма створеної щілини. Якщо я правильно зрозумів.
  9. По троху починаю усвідомлювати головну мету автоматизації процесів у виробництві сіянців лісових культур. Це не автоматизація заради автоматизації – так круто, дешевше, швидше чи щоб сусіди заздрили. Ні. Головна мета – в найкоротші терміни виростити сіянці лісових культур такої стадії розвитку, в якій вони будуть здатні конкурувати з трав’яною рослинністю та з іншою небажаною рослинністю.
  10. Для вирощування сіянців дуба ВСС рекомендує використовувати касети HIKO V-250 або HIKO V-265. Але з досвіду лісівників Румунії касети HIKO V-250 краще себе зарекомендували, оскільки їх використання забезпечує більшу відстань між сіянцями. Тобто, коли ми висіваємо 28 жолудів у HIKO V-265, то сіянці на ранній стадії розвитку вже конкурують між собою, і по факту ми отримуємо ті ж ~ 15 нормальних сіянців, як би ми вирощували їх відразу у HIKO V-250.
  11. Про це вже неодноразово згадував. Використання з усієї технології лише касет – причина розчарування у якості вирощеного садивного матеріалу. Але це не лише у нас, так і у наших сусідів відбувається. Тож, якщо плануєте випробовувати в своєму господарстві новітні технології, будьте готові дотримуватись й решти умов, що стануть запорукою якості вирощеного матеріалу: якісне насіння з гарними спадковими характеристиками, правильно підібраний торф’яний субстрат, зрошення, вчасне підживлення, температура та вологість у теплиці, правильне розташування касет для забезпечення повітряного відсікання коренів, вчасне перенесення касет з сіянцями з телиці на площадку дорощування, підживлення та зрошення на площадках. Лише при дотриманні цих умов вдасться виростити садивний матеріал «як на картинці». Касети самі по собі не мають вирішального значення.