football jerseys wholesale | Authentic Jerseys Wholesale | sports jerseys wholesale | football jerseys wholesale | throwback nba jerseys | Wholesale Soccer jerseys | chinese wholesale jerseys | Cheap Jerseys | Cheap NFL Jerseys

У той час як біотехнологія може бути сильно обмежена або навіть заборонена в сфері харчової промисловості, її позиції стають сильними в непродовольчому секторі, в тому числі і в лісовій промисловості. Перше генетично модифіковане дерево було отримано в 1987 році. До теперішнього часу досліди по використанню в лісовому господарстві генетично модифікованих дерев проводяться в 35 країнах. Всього за останнє десятиліття було проведено близько 2700 експериментальних досліджень, пов’язаних з впровадженням різних біотехнологій в лісове господарство.

Приблизно 70% цих дослідів припадає на розвинені країни світу: США, Канаду та Францію. Обсяг світових інвестицій налічує сотні мільйонів доларів. Біотехнологічні експерименти проводилися на 140 видах  дерев, але 60% припадає на 6 з них – сосну, евкаліпт, ялину, тополю, дуб і робінію. Приблизно 19% біотехнологічних експериментів в лісовому господарстві доводиться на досліди, пов’язані з генетичною модифікацією.

Польові випробування проводяться тільки в 16 країнах. Всього в світі є 270 ділянок, на яких вирощуються генетично модифіковані дерева, більшість з яких розташовані в  США.

У Північній Америці і Європі дослідження контролюються здебільшого урядом та науковими спільнотами, в той час як в країнах Латинської Америки, Африки і Південно-Східної Азії дослідження були віддані на відкуп приватному сектору. Все це вже призвело до того, що в останні роки різко збільшилася кількість комерційних плантацій, і воно продовжує зростати. За прогнозами, розробка комерційних ГМ-плантацій почнеться в Індонезії, Чилі і, можливо, Бразилії. Проте, зараз до вирощування дозволено тільки одне дерево – папайя.

Основні зусилля вчених спрямовані на визначення ключових генетичних модифікацій, які впливають на формування найбільш цінних для промисловості властивостей деревини, які дозволять збільшити продуктивність і знизити собівартість продукції. До них відносяться:

  • темпи зростання (це дозволить знизити вік і оборот рубки дерев);
  • стійкість до пестицидів і хвороб для зменшення збитків;
  • стійкість до гербіцидів для збільшення врожаю;
  • солестійкість (дозволить деревам рости на ґрунтах, засолених при іригації деревних плантацій);
  • хімічні композиції деревних волокон, особливо лігніну (дозволить знизити ціну і спростити технологію виробництва паперу);
  • чутливість до довжини світлового дня (збільшить кількість регіонів, придатних для вирощування таких дерев);
  • озонова і стресова стійкість.

Однак регламентовані вигоди генетичної модифікації дерев варто розглядати, перш за все, з урахуванням їх екологічної безпеки. На думку фахівців, головна загроза ГМ-дерев в їх пристосованості. Велика ймовірність витіснення природних лісів.

При цьому трансгенні види не можуть виконувати їх функції: водоохоронні, підтримувати біорізноманіття, служити для місцевих жителів джерелом їжі, деревини і лікарських рослин. Крім того, пилок дерев поширюється на сотні кілометрів, і ніхто і ніколи не зможе виключити можливість генетичного забруднення природних лісів не тільки того ж самого виду, що і сусідні ГМ-зразки, а й споріднених видів.

У відповідь вчені заявляють про стерильність генетично модифікованих видів що, в свою чергу, може привести до ще більш тяжких наслідків. Як відомо, насіння дерев – важливе джерело живлення для комах і птахів. Якщо ГМ-дерева не будуть їх мати, то такі ліси стануть «зеленою пустелею», яка не має нічого спільного з повноцінними лісовими екосистемами.

Основним рушійним чинником розвитку генної інженерії в лісовій галузі є комерційний інтерес. Одне з головних завдань, що стоять перед вченими – отримання однорідної продукції. Природний ліс як сировина дуже різнорідний, а неоднорідність продукту знижує його комерційну вартість. З промислової точки зору, генні плантації мають незаперечну перевагу, оскільки передбачають отримання великої кількості однорідної деревини. Потенційні вигоди для транснаціональних компаній від використання технологій генної інженерії в лісовій промисловості величезні: оціночна вартість щорічного світового врожаю деревини вже зараз перевищує 400 млрд. доларів. Однак про початок використання генетично модифікованих дерев в промислових цілях заявив поки тільки Китай, який гостро відчуває нестачу деревних матеріалів. З метою задоволення зростаючого попиту на деревину Китай має намір збільшувати обсяги вирощування ГМ-дерев. Найбільш поширене дерево в країні – тополя. Поки плантації трансгенних тополь займають всього 200 га.

Аналітики Організації з їжі і агрокультури при ООН сумніваються в економічній доцільності застосування біотехнологій в лісовому господарстві, так як вартість продуктів лісової галузі на світовому ринку набагато менше вартості продовольства. Фахівці переконані, що плантації генетично змінених дерев залишаться відносно обмеженими по площі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *